Зрадник у погонах

Picture

Нещодавно українське суспільство сколихнув черговий скандал, пов’язаний з результатами проведеного розслідування ТСК Верховної Ради України щодо причин вибухів на арсеналах та складах ЗСУ, зокрема на 65-му арсеналу ГРАУ ЗСУ у Балаклії, Харківської області, які сталися 23.03.2017 року, у наслідок яких за різними оцінками державі було завдано збитків на суму від 10 до 14 мільярдів гривень.

Об этом сообщает Русский репортер

Суспільний резонанс викликало те, що висновки ТСК прямо-протилежні офіційній версії слідства, яке здійснюється слідчими Управління Служби безпеки України в Харківській області, та за своєю суттю нанесли непоправної шкоди Україні на міжнародній арені, відкрито грають на руку країні агресору та були широко використані як зброя для пропаганди на території Російської Федерації.

Зокрема, у відповідності до висновку тимчасової слідчої комісії озвученої на офіційній прес-конференції її головою Давидом Арахамією, причинами пожежі та подальшого знищення 65-го арсеналу ГРАУ ЗСУ у Балаклії був підрив місця відкритого зберігання боєприпасів шляхом вибуху заглиблених в ґрунт вибухових речовин. Метою вчинення вказаного підриву, Тимчасова слідча комісія розглядає виявлену на передодні аудиторською службою ЗСУ недостачу боєприпасів на суму близько 800 мільйонів гривень. У свою чергу офіційною версією слідства щодо причин вказаного інциденту, слідчими розглядається вчинення диверсії з боку Російської Федерації, зокрема ініціація пожежі та вибухів на арсеналі за наслідком атаки ударного безпілотника термобаричними зарядами, з метою підриву обороноздатності України в умовах збройного конфлікту на Донбасі.

Для розуміння всієї абсурдності вказаної ситуації та усвідомлення катастрофічних наслідків заподіяних інтересам України за результатами оприлюднення головою владної фракції «Слуга народу», а за сумісництвом головою ТСК Арахамією висновків, слід розібратись в механізмі роботи комісії, зокрема необхідно розуміти, що комісія не наділена повноваженнями проводити слідчі дії, а її робота зводиться до отримання пояснень від осіб та витребування певної інформації. Складені за результатами її роботи висновки носять рекомендаційних характер та можуть бути враховані під час проведення досудового розслідування.

Ознайомившись зі змістом висновку ТСК та проаналізувавши зазначений вище брифінг, в основу озвученої Давидом Арахамією версії покладено результати досліджень Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, а також пояснення осіб, зокрема Артема Вікторовича Бугайця, який на час вказаної події обіймав посаду військового прокурора Харківського гарнізону і у той час особисто обстоював версію підриву арсеналу з середини, та який у відповідності до джерел редакції наближених до офіційного слідства та Офісу Генерального прокурора є особою, яка у власних цілях культивувала вказану версію під час проведення розслідування ТСК.

Для повного усвідомлення цілей Бугайця А.В. необхідно дослідити його особу, а також причини та умови, які спонукали його орієнтувати комісію на ухвалення висновків, які суперечать матеріалам кримінального провадження, не витримують жодної об’єктивної критики та за своєю суттю можуть кваліфікуватися як державна зрада, а саме діяння вчинене на шкоду інформаційній безпеці України, що повністю співпадає з позицією Юрія Бутусова, опублікованій на інтернет ресурсі «Цензор».

Так, у відповідності до отриманої редакцією інформації, Бугаєць є особою наближеною до одіозного колишнього прокурора Костянтина Кулика, працював з останнім ще в транспортній прокуратурі, у якій до речі двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та відносно нього вирішувалось питання щодо його звільнення, але завдяки Революції Гідності та зміни влади утримався в органах прокуратури. У подальшому був призначений на посаду військового прокурора Харківського гарнізону за часів коли керівником прокуратури сил АТО був саме Кулик, за особистим проханням останнього. Звільнившись з підрозділів військових прокуратур за власним бажанням одночасно з Куликом, перейшов працювати до Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України знов ж таки під керівництвом Кулика. Будуючи кар’єру в правоохоронних органах Артем Бугаєць неодноразово потрапляв до скандалів, як приклад втративши нагородну зброю перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, з метою уникнення відповідальності, подав до поліції заяву про вчинення начебто крадіжки з його помешкання під час якого викрали лише зазначену зброю, не взявши при цьому жодних інших цінностей…. Або ж будучи вже звільненим з органів військової прокуратури за допомогою Сергія Пашинського отримав від Міністерства оборони України квартиру у м. Харків, якою користується до сьогодні.

Згодом, після зміни влади в країні Бугаєць, за квотою Пашинського С., який особисто просив свого ставленика Романа Трубу, був призначений на посаду керівника Третього управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань. Варто зазначити, що на вказаній посаді на якій Артем Вікторович перебував у період з 2017-2020 років, останній керуючи колективом з 25 слідчих, спромігся спрямувати до суду лише 10 справ, які явно не відповідали рівню Центрального апарату ДБР (одноепізодні справи, з розслідуванням яких не гірше впоралось би слідство районного рівня, за тою відмінністю, що витратило би на це значно менше часу). Зазначений «тернистий» трудовий шлях Артема Бугайця, неодноразово був предметом публікацій в мережі «Інтернет».

Не показавши жодних результатів роботи та розуміючи у зв’язку з цим, що не втримається на вказаній посаді з приходом до ДБР Ірини Венедиктової, будучи запрошеним для надання пояснень Тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.),
м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.), м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014 по 2018 роки та згодом включений до її складу, з метою збереження займаної посади, оскільки відповідно до Закону особу, яку включено до ТСК не можливо звільнити до моменту завершення її роботи, діючи свідомо, будучи обізнаним з матеріалами кримінального провадження, оскільки був старшим групи прокурорів у ньому та виконував функції процесуального керівника досудовим розслідуванням, розуміючи негативні наслідки для держави у вигляді підриву інформаційної безпеки, надав комісії довідку у кримінальному провадженні у яку вніс поміж іншого завідомо неправдиві відомості та надав недостовірні пояснення щодо ходу слідства, чим фактично здійснив розголошення відомостей досудового розслідування, оскільки не отримував дозвіл прокурора та слідчого на освітлення результатів розслідування та здобутих за його результатами доказів.

У подальшому, розуміючі негативні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, діючи умисно, розпочав активно підтримувати версію внутрішнього підриву арсеналу в Балаклії. Зокрема свідомо надавав неправдиву інформацію щодо здійснення на нього та експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса тиску з боку тодішніх керівників правоохоронних органів, з метою приховання справжньої причини вибуху, ігнорування слідством висновку вказаної експертної установи, відсутності доказів у провадженні щодо обґрунтованості офіційної версії, що начебто і стало причиною його звільнення з органів військової прокуратури. Окрім того, виступаючи на означеній вище прес-конференції, Арахамія повідомив, що проведення експертизи у вказаному кримінальному провадженні від самого початку було призначено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. М. С. Бокаріуса, але у зв’язку з тим, що вказаний інститут притримувався версії щодо вибуху з середини, експертизу перепризначили в Київський науково-дослідний інститут судових експертиз. Вказані висновки зроблені у відповідності до наданої А.Бугайцем інформації, який слід зазначити на час призначення відповідних експертиз був старшим групи прокурорів у зазначеному кримінальному провадженні, а відтак мав повний доступ до матеріалів провадження та достовірно знав, що спочатку – 24.03.2017 постановою за його підписом експертиза була призначена до КНДІСЕ, оскільки експерти вказаної установи безпосередньо приймали участь у проведенні огляду місця події. Експертизу до Харківського інституту ім. М.С. Бокаріуса було призначено слідчими УСБУ в Харківській області лише 31.03.2017, яку до речі листом начальника слідчого відділу УСБУ в Харківській області на адресу Харківського НДІ судових експертиз залишено без виконання саме у зв’язку з призначенням А.Бугайцем зазначеної вище експертизи до КНДІСЕ.

У подальшому завдяки вказаній свідомо неправдивій інформації наданої Бугайцем, Тимчасовою слідчою комісією і було ухвалено висновок, який фактично шкодить інформаційній безпеці України, оскільки був розповсюджений ЗМІ Російської Федерації та і по цей час використовується офіційними особами Кремля для дискредитації України на міжнародній арені, зокрема використовується, як один з аргументів щодо непричетності РФ до збройної агресії відносно України. Беручи до уваги викладене, на думку редакції у діях Артема Бугайця вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст. 111 КК України (державна зрада), оцінку яким мають надати відповідні правоохоронні органи.

Слід зазначити, що відповідно до наявної у редакції інформації, за результатами обговорення 06.05.2020 в Офісі Генерального прокурора висновку ТСК, а також заслуховування стану досудового розслідування у кримінальному провадженні за фактом вибухів на арсеналі у Балаклії, експертами КНДІСЕ, слідчими та прокурорами, з наведенням фактично здобутих доказів було повністю підтверджено офіційну версію слідства щодо вчинення диверсії на території арсеналу, а також повністю спростовано версію викладену у висновку тимчасової слідчої комісії, чим також підтверджено невідповідність наданої А.Бугайцем інформації.

Аналізуючи викладене, виникає питання, на що ще здатна людина за для задоволення своїх амбіцій щодо збереження керівної посади в правоохоронному органі, якщо фактично за для цих цілей зрадила державі? Питання риторичне.


Джерело статті: “http://www.bagnet.org/news/society/1282788/zradnik-u-pogonah”

Сайт продается

Цена: 550$

Обращатся : [email protected]

Ан-225 «Мрия»

1 февраля 1989 года самолет был показан широкой публике, а в мае того же года Ан-225 совершил беспосадочный перелет из Байконура в Киев, неся у себя на спине «Буран» весом 60 тонн. В том же месяце Ан-225 доставил космический корабль «Буран» на авиасалон в Париже и произвел там настоящий фурор. В общей сложности на счету самолета 240 мировых рекордов, в том числе перевозка самого тяжелого груза (253 тонны), самого тяжелого монолитного груза (188 тонн) и самого длинного груза.